- хурчати
- —————————————————————————————хурча́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хурчати — чи/ть, недок. Видавати монотонні, одноманітні звуки хур хур . || Швидко летіти, видаючи подібні звуки (про птахів) … Український тлумачний словник
прохурчати — чи/ть, док., розм. 1) Док. до хурчати. 2) Хурчати якийсь час … Український тлумачний словник
захурчати — чу/, чи/ш, док., розм. 1) Почати хурчати, видавати хурчання (про механізми). || Почати видавати різкий свистячий звук. 2) перен. Швидко, з шумом побігти, помчати і т. ін. куди небудь … Український тлумачний словник
похурчати — чи/ть, док. Хурчати якийсь час … Український тлумачний словник
розхурчатися — чи/ться, док., розм. Почати сильно хурчати (про веретено) … Український тлумачний словник
сюрчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). 2) у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін. 3) Дзижчати, хурчати (про… … Український тлумачний словник
хуркати — ає, недок. Те саме, що хурчати … Український тлумачний словник
хурчання — я, с. Дія за знач. хурчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дзижчати — (перев. про комах видавати одноманітні тремтливі звуки під час польоту), зумкотіти, дзвеніти, дзинчати, дзуміти; бриніти, дзеленчати (дзвінко); фурчати, хурчати (глухо); гудіти, густи, джмеліти (низько); дзизкати (швидко пролітаючи) … Словник синонімів української мови